Україна та РФ провели черговий етап обміну військовополоненими
Дев’ятий етап обміну військовополоненими, про який Україна та РФ домовилися в червні у Стамбулі, відбувся 23 липня, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Додому повертаються важкохворі й тяжкопоранені захисники. Можемо вже говорити про деталі – за всі етапи останніх стамбульських домовленостей вдалося повернути більш ніж 1000 наших людей. Для тисячі родин це радість знову обійняти своїх близьких. Дякую всім, хто над цим працював», – написав глава держави.
За його словами, ці військові захищали Україну на різних напрямках фронту, а значна кількість із них була в полоні понад три роки.
«Важливо, що обміни тривають і наші люди повертаються додому. Дякую всім, хто продовжує цю надважливу роботу. Повернути всіх наших – це пріоритет для держави. І ми продовжимо всі зусилля для того, щоб усі наші люди повернулися з неволі», – додав президент.
2 червня делегації України та РФ домовилися у Стамбулі про нові обміни полоненими. Як повідомив голова делегації України на переговорах Рустем Умєров, є домовленість зосередитися на конкретних категоріях, а не на цифрах: про обмін «всіх на всіх» важкопоранених і тяжкохворих військовополонених, друга категорія – це молоді солдати, яким від 18 до 25 років. Також була домовленість про повернення 6000 тіл загиблих солдатів.
«Військові бази РФ дуже ненажерливі»: в Криму набирає обертів дефіцит води
Проблеми з водою в окупованому Криму набирають обертів – водосховища і річки стрімко міліють. Посуха – звичне явище для півострова, але відсутність дніпровської води значно загострює брак власних джерел прісної води. Вирішити цю проблему Росія за 11 років окупації Криму не змогла.
Понад те, експерти прогнозують непросту ситуацію з водою в найближчі роки: Крим входить у свій природний посушливий цикл. У найближчі роки півострів очікують нові роки посухи і повторення проблем. Де кримчанам брати воду – у матеріалі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Україна та РФ домовилися продовжити обміни військовополонених і обговорили повернення цивільних
Україна та Росія за підсумками третього раунду переговорів у Стамбулі 23 липня домовилися продовжити обміни військовополоненими, але цього разу сторони також обговорювали повернення цивільних утримуваних осіб. Про це після завершення переговорів повідомили представники української делегації (дані отримані з трансляції «Суспільного»).
Під час обмінів особливу увагу приділятимуть військовополоненим, які перебувають у полоні вже понад три роки, йшлося на пресконференції.
Голова російської делегації на переговорах Володимир Мединський повідомив, що в новому обміні йдеться про формат «1200 на 1200».
Голова української делегації Рустем Умєров вказав, що Київ запропонував до кінця серпня провести до кінця серпня зустріч лідерів України та РФ Володимира Зеленського і Володимира Путіна за участю президентів Туреччини та США Реджепа Ердогана і Дональда Трампа.
Рішення про четвертий раунд переговорів ухвалюватиметься після виконання нових домовленостей, про це з посиланням на власне джерело повідомила російська агенція ТАСС.
За повідомленнями, сторони також могли обговорювати умови припинення вогню та можливість організації зустрічі між президентами двох країн – Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським.
Перед переговорами у Стамбулі Рустем Умєров та голова Офісу президента України Андрій Єрмак відвідали Анкару, де розмовляли з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом.
Президент України раніше 23 липня заявив, що Київ на переговорах із Москвою наполягатиме на необхідності негайного та повного припинення вогню. Про це він сказав, коментуючи нічний удар військ РФ по Сумській області. Згідно із заявою влади України, російські безпілотники в ніч проти 23 липня атакували енергетичну інфраструктуру Сумської області. Через пошкодження об’єктів понад 220 тисяч абонентів у регіоні залишились без електрики.
За словами речника президента РФ Дмитра Пєскова, сторони планують обговорити питання, пов’язані з проєктами меморандумів із врегулювання, а також взаємними обмінами. «Ніхто на легку дорогу не чекає. Звичайно, це буде дуже складна розмова. Проєкти є діаметрально протилежними», – сказав речник Путіна про очікування від переговорів.
У Стамбулі розпочався третій раунд переговорів делегацій України та РФ
У Стамбулі ввечері 23 липня розпочалися переговори делегацій України та Росії. Цьому передувала розмова очільників делегацій – з української сторони це секретар Ради національної безпеки та оборони Рустем Умєров, із російської – помічник президента РФ Володимир Мединський.
Вступне слово на переговорах сказав міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан.
За повідомленнями, сторони обговорюють умови припинення вогню та можливість організації зустрічі між президентами двох країн – Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським.
Перед переговорами у Стамбулі Рустем Умєров та голова Офісу президента України Андрій Єрмак відвідали Анкару, де розмовляли з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом.
Президент України раніше 23 липня заявив, що Київ на переговорах із Москвою наполягатиме на необхідності негайного та повного припинення вогню. Про це він сказав, коментуючи нічний удар військ РФ по Сумській області. Згідно із заявою влади України, російські безпілотники в ніч проти 23 липня атакували енергетичну інфраструктуру Сумської області. Через пошкодження об’єктів понад 220 тисяч абонентів у регіоні залишились без електрики.
За словами речника президента РФ Дмитра Пєскова, сторони планують обговорити питання, пов’язані з проєктами меморандумів із врегулювання, а також взаємними обмінами. «Ніхто на легку дорогу не чекає. Звичайно, це буде дуже складна розмова. Проєкти є діаметрально протилежними», – сказав речник Путіна про очікування від переговорів.
Філашкін: у Покровську лишається понад 1300 людей
Обстановка в Донецькій області «з кожним днем все складніша», повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін у ефірі телемарафону 23 липня.
Він зазначив, що з наближених до лінії фронту міст напередодні вдалося вивезти 487 людей, з них – 20 дітей.
Він підтвердив повідомлення про проникнення російської диверсійно-розвідувальної групи до Покровська. За словами Філашкіна, українські військові «роблять все можливе, щоб знайти цю ДРГ і знешкодити в повному обсязі».
«Тільки в Покровську зараз залишається 1 380 людей, в громаді – 2 700. Тобто людей дуже багато, завести гуманітарну допомогу, питну воду майже неможливо», – сказав голова області.
Філашкін додав, що в Покровську закрилися майже всі крамнички, тому що російська армія обстрілює під’їзні шляхи до міста та контролює територію FPV-дронами на оптоволокні:
«Тільки завдяки підтримці військових вдається завести людям гуманітарну допомогу. Волонтерський рух у Покровськ теж вже не заїжджає».
Аналітичний проєкт DeepState 21 липня повідомив, що російські диверсійно-розвідувальні групи проникли в Покровськ. За його даними, кілька днів тому противник увійшов у місто з боку села Звірове, що на південному заході від Покровська.
Перед тим головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що група диверсантів РФ 18 липня намагалася зайти в Покровськ Донецької області, але ЗСУ їх ліквідували.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Єрмак і Умєров зустрілися з Ердоганом, обговорили переговори лідерів про мир
Перед переговорами з Росією, призначеними на вечір 23 липня в Стамбулі, українська делегація відвідала Анкару, де провела зустріч із президентом Туреччини Реджепом Ердоганом. Про це повідомив голова Офісу президента України Андрій Єрмак.
Він висловив подяку турецькому лідерові за послідовну підтримку України впродовж усієї війни з Росією. «Ми говорили про безпеку, виклики регіональній стабільності, а також перспективи подальшої оборонної співпраці між нашими державами», – написав Єрмак у своєму телеграм-каналі.
Також, за його словами, на зустрічі з Ердоганом обговорювалася чотиристороння зустріч світових лідерів. «Ми говорили про необхідність зустрічі на рівні лідерів держав – президента Володимира Зеленського, лідерів США та Туреччини Дональда Трампа і Реджепа Тайїпа Ердогана і російського президента Путіна для переходу до реальних перемовин про завершення війни», – зазначив голова офісу Зеленського.
Президент України раніше 23 липня заявив, що Київ на переговорах із Москвою наполягатиме на необхідності негайного та повного припинення вогню. Про це він сказав, коментуючи нічний удар військ РФ по Сумській області. Згідно із заявою влади України, російські безпілотники в ніч проти 23 липня атакували енергетичну інфраструктуру Сумської області. Через пошкодження об’єктів понад 220 тисяч абонентів у регіоні залишились без електрики.
Третій раунд переговорів Росії та України запланований у Стамбулі ввечері 23 липня. За словами речника президента РФ Дмитра Пєскова, сторони планують обговорити питання, пов’язані з проєктами меморандумів із врегулювання, а також взаємними обмінами. «Ніхто на легку дорогу не чекає. Звичайно, це буде дуже складна розмова. Проєкти є діаметрально протилежними», – сказав речник Путіна про очікування від переговорів.
У Росії за хабарництво ув’язнили голову військового представництва Міноборони
Суд у Москві засудив до восьми з половиною років колонії суворого режиму начальника 5481 військового представництва Міністерства оборони Росії Сергія Болгарєва, передає російська служба Радіо Свобода з посиланням на Слідчий комітет РФ.
Болгарєва визнали винним у отриманні хабаря під час виконання державного замовлення. Також з нього стягнули понад 14 мільйонів рублів.
Посадовця заарештували в січні 2025 року. За версією слідства, з 2017 до 2023 року російське Міноборони уклало більше ніж десять контрактів з оборонними підприємствами на загальну суму понад 500 мільйонів рублів. Субпідрядником у виконанні контрактів виступав П’ятигорський завод «Імпульс», а Болгарєв відповідав за контроль якості та технічне приймання продукції.
Стверджується, що Болгарєв отримав від генерального директора заводу хабар на загальну суму понад 14 мільйонів рублів за «формальне приймання продукції», а також заступництво під час виконання держоборонзамовлення.
Директор заводу «Імпульс», який виготовляє апаратуру для контролю радіаційної безпеки, Сергій Кузьменко зараз перебуває під арештом у справі про надання хабара посадовій особі, повідомляє російське видання «Медіазона».
За останній рік у Росії заарештували кількох високопосадовців Міноборони, зокрема в ранзі заступника міністра. Як правило, їх звинувачують у злочинах, пов’язаних із корупцією.
Прокуратура: про підозру повідомили учасникам штурму корвета «Хмельницький» під час анексії Криму
За керівництва Прокуратури Автономної республіки Крим повідомили про підозру учасникам штурму корвету «Хмельницький», йдеться в повідомленні відомства 23 липня.
За повідомленням, йдеться про трьох учасників незаконного збройного формування «Добровільна народна дружина Рубіж», яке входить до формування «самооборона Севастополя». Вони брали участь у штурмі корвету ВМС України «Хмельницький», а також у блокаді та захопленні військових об'єктів у Криму, уточнює прокуратура АРК.
Дії підозрюваних кваліфікували як участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування, напад на установи, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України та державна зрада. У разі обвинувального вироку їм загрожує до 15 років ув’язнення.
Читайте також: Командира «самооборони Криму» з Гурзуфа судитимуть за держзраду – прокуратура АРК
За даними відомства, під час активної фази окупації Криму фігуранти брали участь у блокаді та захопленні військових об’єктів, чергували на встановлених у Севастополі блокпостах, здійснювали контрольно-пропускний режим, перевіряли документи громадян, проводили обшуки транспортних засобів. Поміж іншого, вони забезпечували проведенню в Севастополі незаконного «загальнокримського референдуму» щодо приєднання півострова до Росії.
«У подальшому, разом з іншими «самооборонівцями», будучи озброєними, брали участь у силовому захопленні Штабу Командування Військово-Морських Сил України та допомагали військовослужбовцям ЗС РФ у штурмі корвету ВМС України «Хмельницький»», – додає прокуратура.
Як передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, «Самооборона Криму» та «самооборона Севастополя» – це незаконні збройні формування, створені у 2014 році в період анексії Криму. Угруповання діяли під контролем російських сил і брали участь у блокуванні українських військових частин, захопленні адміністративних будівель та переслідуванні проукраїнських активістів.
Члени цих формувань займалися патрулюванням, незаконними затриманнями громадян та забезпеченням контролю за проведенням «референдуму» щодо приєднання Криму до РФ у березні 2014 року. Багато учасників цього формування згодом здобули посади в російській адміністрації півострова і були нагороджені державними нагородами РФ.
Дедлайн Трампа і заплановані на сьогодні переговори між Україною та Росією: чого очікувати
Українська та російська делегації мають зустрітися для мирних переговорів. Це третій раунд в серії переговорів, що розпочалися 16 травня, і перший після того, як президент США Дональд Трамп пригрозив запровадити нові санкції проти Москви, якщо вона не досягне угоди з Києвом до початку вересня.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що переговори відбудуться у Стамбулі 23 липня. Кремль публічно не підтвердив цей час, але російські інформаційні агентства з посиланням на джерела повідомили, що російська делегація вже на шляху до Туреччини і що переговори розпочнуться пізніше цього дня.
Перші дві зустрічі, які тривали не більше години-двох, призвели до домовленостей про значний обмін полоненими та обмін останками деяких солдатів, загиблих у найбільшій війні в Європі з 1945 року. Але не було жодних ознак прогресу на шляху до припинення вогню, якому Росія чинила опір протягом місяців, не кажучи вже про всеосяжну мирну угоду.
Навпаки, сторони обмінялися меморандумами, в яких виклали свої позиції, розділені величезною прірвою з ключових питань – від території до безпеки тощо. 21 липня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що ці позиції «поки що діаметрально протилежні».
Очікування від переговорів невисокі.
Окрім можливих подальших обмінів полоненими, «мій інстинкт підказує, що я нічого не очікую», – сказала Кадрі Ліік, старша наукова співробітниця Європейської ради з міжнародних відносин, в електронному коментарі. – Я не бачу, щоб ані Київ, ані Москва змінювали свої основні позиції».
Водночас, кажуть аналітики, обидві сторони можуть відчувати, що з огляду на постійні зусилля Трампа підштовхнути їх до миру, вони не можуть дозволити собі відмовитися від процесу на цьому етапі – і що вони, окрім возз’єднання полонених з їхніми сім’ями, можуть мати якийсь зиск.
Заступниця міністра оборони Черногоренко йде з посади
Заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко йде з посади. Вона прямо про це не заявляє, але це випливає з її посту у соцмережах.
Черногоренко працювала у Міноборони близько двох років. Під її керівництвом запустили застосунки «Резерв+» і «Армія+» для військовозобовʼязаних та чинних військових.
«Найскладніша і найвідповідальніша робота в моєму житті. Ми не цифровізували хаос. Ми створювали інструменти, що підсилюють оборону, дають ефективність, людяність і свободу вибору…Я працювала з однією з найсильніших команд в уряді, яка зробила все це! Дякую за роботу по 16 годин на день, за небайдужість до проблем наших користувачів. Дякую партнерам», – написала вона у фейсбуці.
Черногоренко додала, що сталося щось дивне – «Міноборони вже не може не цифровізуватись».
Минулого тижня парламент погодив призначення Дениса Шмигаля міністром оборони. Заступників міністра призначає Кабмін.
«Фасад» анексії та другий вирок. Як Кремль використовує Сальдо для легалізації окупації?
Призначений Кремлем керувати захопленою частиною Херсонської області Володимир Сальдо отримав другий заочний вирок від українського суду. Цього разу Херсонський міський суд засудив його до 15 років позбавлення волі за організацію і проведення так званого референдуму у вересні 2022 року на захопленій армією РФ Херсонщині.
Як Росія організувала процедуру, за результатами якої заявила про «приєднання» Херсонської області до РФ, та як Кремль продовжує використовувати так звані референдуми 2022 року, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Прокуратура повідомила про двох загиблих через удар Росії на Херсонщині
Російські військові вранці 23 липня вдарили безпілотником по цивільних у Херсонському районі, повідомляє обласна прокуратура.
За даними відомства, атаки зазнав цивільний автомобіль, який рухався ґрунтовою дорогою між селами Незламне та Ромашкове Херсонського району.
«Внаслідок удару загинули двоє чоловіків віком 44 та 45 років», – повідомляє прокуратура.
Також жінка 83 років та чоловік 58 років зазнали поранень різного ступеня тяжкості та були госпіталізовані.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
НАБУ і САП закликали міжнародних партнерів продовжувати підтримувати Україну у боротьбі з агресією РФ
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована закликали міжнародних партнерів продовжувати підтримувати Україну у боротьбі з агресією РФ.
«НАБУ і САП закликають міжнародних партнерів продовжувати всебічно підтримувати Україну у боротьбі з російською агресією. Міць та стійкість Сил Оборони України, єдність українського суспільства та системна міжнародна підтримка є ключовими факторами для подолання агресора й утвердження європейського майбутнього нашої держави», – йдеться у заяві, оприлюдненій в телеграмі.
Як повідомляється, керівники обох інституцій під час зустрічі, ініційованої Офісом президента, наголосили, що ухвалені напередодні законодавчі зміни суттєво обмежують незалежність НАБУ і САП.
«Відтепер НАБУ і САП позбавлені гарантій, які раніше дозволяли їм ефективно реалізовувати свої завдання та функції у протидії топкорупції. Для відновлення повноцінної та незалежної роботи необхідні чіткі й однозначні кроки на рівні закону, які повернуть скасовані парламентом гарантії», – заявляють у НАБУ і САП, додаючи, що продовжують працювати над «збереженням професійної спроможності обох інституцій».
Антикорупційні органи зауважують, що верховенство права і дотримання закону залишаються для них незмінними цінностями, а також очікують такого ж підходу й від інших органів правопорядку.
Верховна Рада 22 липня підтримала законопроєкт № 12414, що, як повідомлялось, обмежує незалежність НАБУ та САП. «За» проголосували 263 народні депутати. Після цього голова НАБУ Семен Кривонос закликав президента України ветувати законопроєкт, оскільки «фактично знищується» незалежність двох інституцій.
Невдоволення рішенням парламенту вивело на акції протесту сотні людей у Києві, Львові, Дніпрі та Одесі.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон №12414 і заявив, що НАБУ і САП будуть працювати, але їх треба «очистити від російських впливів».
Генеральний прокурор Руслан Кравченко, коментуючи підозри про втрату незалежності НАБУ та САП, заявив, що вони йому підпорядковуються– «і ми будемо однією сім’єю. Вони будуть працювати по своїм кримінальним провадженням, ми по своїм».
Це відбувалося після 70 обшуків, які 21 липня проводили працівники СБУ, Державного бюро розслідувань та Офісу генпрокурора щодо співробітників бюро. СБУ, серед іншого, повідомила про затримання співробітника НАБУ, який, як стверджують у відомстві, шпигував для російської спецслужби. Йому вручили підозру. У НАБУ натомість заявили, що інформація від керівництва СБУ щодо можливих ризиків, повʼязаних із одним із працівників бюро, надійшла ще в серпні 2023 року, але згодом у СБУ повідомили, що немає доказів щодо цього співробітника бюро.
НАБУ, яке створено у 2015 році, є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень.
Бюро підслідні, зокрема, президент України, повноваження якого припинено, радники та помічники президента, народні депутати, члени Кабміну, судді, держслужбовці «А».
ДБР створило слідчу групу для розслідування аварії літака Mirage-2000
Державне бюро розслідувань відкрило досудове розслідування за фактом падіння військового літака Mirage-2000 на Волині – про це відомство заявило 23 липня.
За повідомленням, на місце події виїхали слідчі та оперативні працівники Територіального управління ДБР у Львові.
«Для забезпечення швидкого, всебічного та об’єктивного розслідування створено спеціальну слідчу групу з числа найбільш досвідчених працівників територіального управління та Центрального апарату ДБР, які мають практику розслідування катастроф у військовій авіації», – заявляє пресслужба.
Попередньо слідство встановило, що після зльоту пілот повідомив керівнику польотів про критичну несправність електроніки. Літак упав у безлюдному місці й потонув у затопленій вирві серед болотистої місцевості.
«Завдяки професійним діям пілота вдалося уникнути жертв і руйнувань на землі. Пілот вчасно катапультувався, його оперативно виявила пошуково-рятувальна команда. Стан військовослужбовця стабільний, йому надано необхідну допомогу», – повідомляє ДБР.
Справу відкрили за статтею про порушення правил польотів або підготовки до них, що спричинило катастрофу. Слідчі оглянули місце події, вилучили службову документацію та інші речові докази та допитали свідків.
Бюро запланувало допити відповідальних осіб, технічні експертизи, а також аналіз і розшифрування даних з бортового самописця. Слідство також фокусується на технічному стані літака, дотриманні регламентів підготовки до польоту та ефективності контролю з боку відповідальних осіб.
«Паралельно триває службове розслідування у військовій частині з метою встановлення усіх причин та умов, що могли призвести до надзвичайної події. Розслідування перебуває на особливому контролі керівництва ДБР з огляду на стратегічне значення авіаційної безпеки в умовах воєнного стану», – йдеться в повідомленні.
Напередодні Повітряні сили повідомили про аварію українського літака-винищувача Mirage-2000, пілоту вдалося катапультуватися. Для встановлення причин авіаційної події командування призначило спеціальну комісію.
Україна отримала від Франції партію літаків-винищувачів Mirage-2000 на початку 2025 року. Уже в березні в Повітряних силах Збройних сил України продемонстрували кадри, як винищувачі Mirage-2000 збивали російські ракети під час повітряної атаки.
На Херсонщині через атаку російських дронів постраждали двоє дітей – ОВА
На Херсонщині через атаку російських дронів постраждали двоє дітей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Цієї ночі росіяни атакували з БпЛА двох дітей у селі Зорівка Білозерської громади. Під ворожий удар потрапили хлопчик та дівчинка, яким по 13 років. Вони дістали контузії, вибухові та закриті черепно-мозкові травми», – написав він у телеграмі.
За його словами, медики надали допомогу дітям на місці.
Як повідомляла місцева влада, 9 липня на подвір’ї житлового будинку у селі Правдине Білозерської громади Херсонської області внаслідок удару російського БпЛА «Молнія» загинув однорічний хлопчик, а його бабуся отримала поранення.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зеленський розповів про «відверту розмову» з очільниками антикорупційних і правоохоронних органів
Президент Володимир Зеленський повідомив 23 липня про зустріч із керівниками антикорупційних органів та правоохоронних відомств. Вона відбулася на наступний день після ухвалення законопроєкту щодо повноважень НАБУ і САП, який спричинив протести.
«Дуже потрібна зустріч, відверта й корисна розмова, яка дійсно допомагає. У нас усіх спільний ворог – російські окупанти, і захист Української держави передбачає достатню силу правоохоронної та антикорупційної систем, а отже – реальне відчуття справедливості», – заявив він.
Зеленський заявив, що кримінальні провадження не повинні тривати роками без вироків, а «ті, хто працює проти України, не мають почуватися комфортно й не відчувати, що таке невідворотність покарання».
Він подякував учасникам зустрічі, згадавши представників Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства з питань запобігання корупції, Державного бюро розслідувань, Міністерства внутрішніх справ, а також генерального прокурора. За твердженням Зеленського, вони «домовились, що всі працюватимуть виключно конструктивно»:
«Всі ми чуємо, що каже суспільство. Бачимо, чого очікують люди від державних інституцій для забезпечення справедливості та ефективності кожної інституції. Обговорили необхідні адміністративні, законодавчі рішення, які дозволять зміцнити роботу кожної інституції, вирішити наявні суперечності, зняти загрози. Всі працюватимуть разом, на політичному рівні підтримаємо».
На наступному тижні, за словами президента, відбудеться робоча зустріч щодо плану загальних дій. Ще за два тижні має бути готовий спільний план: «які кроки потрібні та будуть реалізовані, щоб зміцнити Україну та зняти наявні питання, дати більше справедливості й реально захистити інтереси українського суспільства».
НАБУ та САП наразі не коментували зустріч. Генеральний прокурор Руслан Кравченко підтвердив її проведення, додавши: «Задача проста — злагоджена і чітка робота в повній синергії. Працюємо далі».
Верховна Рада 22 липня підтримала законопроєкт № 12414, що, як повідомлялось, обмежує незалежність НАБУ та САП. «За» проголосували 263 народні депутати. Після цього голова НАБУ Семен Кривонос закликав президента України ветувати законопроєкт, оскільки «фактично знищується» незалежність двох інституцій.
Невдоволення рішенням парламенту вивело на акції протесту сотні людей у Києві, Львові, Дніпрі та Одесі.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон №12414 і заявив, що НАБУ і САП будуть працювати,але їх треба «очистити від російських впливів».
Це відбувалося після 70 обшуків, які 21 липня проводили працівники СБУ, Державного бюро розслідувань та Офісу генпрокурора щодо співробітників бюро. СБУ, серед іншого, повідомила про затримання співробітника НАБУ, який, як стверджують у відомстві, шпигував для російської спецслужби. Йому вручили підозру. У НАБУ натомість заявили, що інформація від керівництва СБУ щодо можливих ризиків, повʼязаних із одним із працівників бюро, надійшла ще в серпні 2023 року, але згодом у СБУ повідомили, що немає доказів щодо цього співробітника бюро.
НАБУ, яке створено у 2015 році, є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень.
Бюро підслідні, зокрема, президент України, повноваження якого припинено, радники та помічники президента, народні депутати, члени Кабміну, судді, держслужбовці «А».
«Укрзалізниця» заявила про пошкодження своєї енергетичної інфраструктури через атаку РФ
Енергетична інфраструктура «Укрзалізниці» зазнала цілеспрямованої атаки російських ударних ударних дронів, повідомляє у телеграмі пресслужба компанії.
Зазначається, що пошкоджені об’єкти у Сумській та Полтавській областях.
«Наразі енергопостачання вже відновлено на більшості дільниць, на окремих – тривають ремонтні роботи. Рух поїздів здійснюється за графіком», – йдеться у повідомленні.
За даними «Укрзалізниці», внаслідок цієї атаки ніхто не постраждав.
Раніше місцева влада повідомила, що російські війська вночі завдали ударів по критичній інфраструктурі Сумщини – було знеструмлено частину споживачів Сумського району, на резервне живлення перейшли медичні заклади та інші важливі об’єкти.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Сибіга: Україна та Ізраїль домовились започаткувати діалог щодо «іранської загрози»
Україна та Ізраїль домовились започаткувати діалог стосовно «іранської загрози», заявив очільник МЗС України Андрія Сибіги під час брифінгу з міністром зовнішніх справ Ізраїлю Ґідеоном Саара.
«Сьогодні наші країни (Україна та Ізраїль) стикаються зі спільними безпековими викликами. Іран та Росія становлять екзистенційну загрозу не лише для наших країн, але і для глобальної безпеки», – сказав Сибіга.
Він заявив, що Іран продовжує дестабілізовувати регіон, намагається розвивати ядерну програму. За його словами, Москва, Тегеран та Пхеньян «об’єднались у єдиний альянс злочинних режимів, які підтримують один одного та загрожують усьому вільному світу».
«На тлі цих загроз домовилися активізувати двосторонню співпрацю. І сьогодні ми вирішили започаткувати окремий діалог щодо іранської загрози. Ми про це домовилися з міністром», – додав міністр.
Міністр закордонних справ Ізраїлю Ґідеон Саар 22 липня прибув до Києваз офіційним візитом. Як повідомлялось, у нього заплановані зустрічі з українським керівництвом і єврейською громадою.
Ґідеон Саар очолив МЗС Ізраїлю в 2024 році. У 2023 році до України приїздив його попередник Елі Коен.
У січні в інтерв’ю Радіо Свобода посол Міхаель Бродський заявив, що Ізраїль підтримує Україну, але не надає їй військову підтримку з «різних міркувань», головне – це небажання порушувати контакти з Росією.
Нові правила та можливості для ВПО: освіта, житло, компенсації, робота
Кабінет міністрів дозволив комісіям дистанційно обстежувати житло, зруйноване на територіях активних бойових дій. Для підтвердження руйнувань власники можуть надавати супутникові знімки, кадри з дронів, а також фото і відео, зняті на мобільний телефон. Водночас з реєстру житлової програми виключатимуть тих, хто чекає на іпотечне кредитування понад два роки.
- За яких умов ВПО можуть повторно податися на програму іпотечного кредитування?
- Які зміни в освітньому процесі чекають на учнів-переселенців?
- Як долучитися до «Армії відновлення» й отримати роботу?
Антикорупційні інституції є життєво важливими для України – МЗС Нідерландів
Антикорупційні інституції є життєво важливими для України на шляху реформ, наголосив міністр закордонних справ Нідерландів Каспар Велдкамп.
«Їх обмеження стане значним кроком назад. Захист незалежності цих інституцій та подальший прогрес у сфері верховенства права залишаються ключовими для процесу вступу України до ЄС», – написав він у соцмережі Х, додавши допис єврокомісарки з питань розширення Марти Кос, яка заявила про «серйозну занепокоєність» щодо голосування Верховною Радою законопроєкту, що може вплинути на роботу НАБУ.
Верховна Рада 22 липня підтримала законопроєкт № 12414, що, як повідомлялось, обмежує незалежність НАБУ та САП. «За» проголосували 263 народні депутати. Після цього голова НАБУ Семен Кривонос закликав президента України ветувати законопроєкт, оскільки «фактично знищується» незалежність двох інституцій.
Невдоволення рішенням парламенту вивело на акції протесту сотні людей у Києві, Львові, Дніпрі та Одесі.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон №12414 і заявив, що НАБУ і САП будуть працювати,але їх треба «очистити від російських впливів».
Це відбувалося після 70 обшуків, які 21 липня проводили працівники СБУ, Державного бюро розслідувань та Офісу генпрокурора щодо співробітників бюро. СБУ, серед іншого, повідомила про затримання співробітника НАБУ, який, як стверджують у відомстві, шпигував для російської спецслужби. Йому вручили підозру. У НАБУ натомість заявили, що інформація від керівництва СБУ щодо можливих ризиків, повʼязаних із одним із працівників бюро, надійшла ще в серпні 2023 року, але згодом у СБУ повідомили, що немає доказів щодо цього співробітника бюро.
НАБУ, яке створено у 2015 році, є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень.
Бюро підслідні, зокрема, президент України, повноваження якого припинено, радники та помічники президента, народні депутати, члени Кабміну, судді, держслужбовці «А».