Заблокована осінь. Для чого Кремль прискорив «відрізання» інтернету?
У Російській Федерації набирає обертів нова хвиля обмеження доступу до інформації, яка безпосередньо торкнеться українців на окупованих територіях. Кремль, який до цього часу вже обмежив низку західних каналів комунікації, схоже, готується до останнього ривка: перейти на єдиний, повністю контрольований владою месенджер, та карати навіть за пошук неугодної інформації в інтернеті.
Розповідаємо про нові кроки Кремля: які їхні цілі, та які наслідки це матиме для окупованих територій України.
Зеленський затвердив склад української делегації для переговорів з РФ у Стамбулі
Президент України Володимир Зеленський затвердив склад української делегації для участі в переговорному процесі з міжнародними партнерами України, а також із представниками РФ щодо досягнення справедливого і сталого миру, який запланований на 23 липня у Стамбулі (Туреччина).
Відповідно до оприлюдненого президентського указу, очолює делегацію секретар Ради національної безпеки і оборони, ексміністр оборони України Рустем Умєров.
Також до складу делегації увійшли радник керівника Офісу президента України Олександр Бевз, перший заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця, заступник голови Служби безпеки України Олександр Поклад, заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони Вадим Скібіцький, перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки України Олег Луговський, заступники начальника Генштабу ЗСУ Євгеній Острянський та Олексій Шевченко та інші.
Загалом українська делегація налічує 14 людей.
Україна офіційно запропонувала третій раунд переговорів з Росією. Згодом президент України Володимир Зеленський повідомив, що секретар РНБО Рустем Умєров, який залишився очільником переговорної групи з російською стороною, доповів, що нова зустріч планується на середу, 23 липня.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що російські офіційні особи продовжують імітувати зацікавленість у добросовісних переговорах, а рішення Москви направити ту саму переговорну групу середнього рівня на майбутній третій раунд переговорів свідчить про те, що незацікавленість Росії в мирних переговорах залишається незмінною.
Востаннє Росія та Україна зустрічалися у Стамбулі 2 червня і лише уклали угоди про обмін військовополоненими через відмову Росії надати українським переговірникам меморандум зі своїми умовами мирного врегулювання напередодні переговорів.
Кремль відтоді неодноразово заявляв про нібито зацікавленість у третьому раунді переговорів, при цьому російські офіційні особи у червні та липні 2025 року повторювали давні вимоги Росії, які рівносильні капітуляції України.
Президент Росії Володимир Путін на початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року називав цілями Москви «денацифікацію» і «демілітаризацію» України. Тепер Путін і його підлеглі заявляють про необхідність усунення так званих «першопричин» війни. Серед них він називає розширення Північноатлантичного альянсу на схід і прагнення України в майбутньому приєднатися до НАТО.
У РФ заявили про атаку безпілотників – ймовірно, атакована залізниця у Ростовській області
У Ростовській області Росії заявили про атаку безпілотників.
Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар заявив, що вночі атаки БПЛА зазнали Новочеркаськ, Шахти та три райони регіону. За його даними, у Новочеркаську в результаті атаки поранено троє людей, у різних частинах міста через падіння уламків сталося займання.
Телеграм-канал Astra пише, що у Новочеркаську після атаки БПЛА перекрито рух на залізничному переїзді, утворилася пробка. Також були твердження про те, що атаковані район залізничного вокзалу та Новочеркаська ДРЕС.
Міноборони РФ стверджує, що за ніч сили ППО знищили 33 безпілотники, зокрема, 11 БПЛА – над територією Ростовської області.
Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко заявив, що у російському Новочеркаську було атаковано залізничну інфраструктуру, яка використовується для ВПК та армії РФ.
«Цей логістичний вузол з’єднує стратегічні напрями: Ростов-на-Дону, Воронеж, Волгоград, Каменськ-Шахтинський. Саме через цей вузол здійснюється перекидання техніки, боєприпасів, паливних ресурсів та особового складу до кордону з Україною. Також у Новочеркаську зафіксовано функціонування логістичних підрозділів 1061-го Центру МТО Південного військового округу РФ – структура, що відповідає за розподіл озброєння, пального та боєкомплекту», – написав він у телеграмі.
Радіо Свобода не може незалежно перевірити ці дані.
Українські військові це поки не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Українська сторона не щоразу коментує такі удари, але регулярно наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
Генштаб ЗСУ: на фронті за добу було 167 боїв, на Покровському напрямку зупинили 74 російські штурми
Загалом протягом минулої доби зафіксовано 167 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За уточненою інформацією, вчора противник завдав одного ракетного та 167 авіаційних ударів, застосував одну ракету та скинув 113 керованих авіаційних бомб, також здійснив 5686 обстрілів, зокрема 39 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 3579 дронів-камікадзе.
Найбільше російських атак було на Покровському напрямку, де українські захисники зупинили 74 штурмові дії агресора в районах населених пунктів Полтавка, Новоторецьке, Новоекономічне, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Новоукраїнка, Звірове, Удачне, Зелений Кут, Дачне та Олексіївка.
Також були інтенсивні бої на Лиманському напрямку – 21 російська атака, противник намагався вклинитися в українську оборону у районах населених пунктів Греківка, Колодязі, Зелена Долина, Мирне, Ямполівка, Торське та в напрямку Серебрянки.
Російські війська також продовжують свої атаки на Північно-Слобожанському, Південно-Слобожанському, Курському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому напрямку, Новопавлівському, Придніпровському напрямках. На Оріхівському та Гуляйпільському напрямках бойових зіткнень не зафіксовано.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії у травні повідомляв, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.
Як пише американський Інститут вивчення війни (ISW), геолокаційні відеозаписи, опубліковані 21 липня, свідчать про те, що російські війська нещодавно просунулися у східному Звіровому та захопили решту Піщаного (обидва на південь від Покровська).
У звіті ISW зазначається, що 20 та 21 липня російські війська атакували поблизу самого Покровська; на північний схід від міста поблизу Маяка, Володимирівки, Новоторецького та Новоекономічного; на схід – поблизу Мирнограда; на південний схід – поблизу Лисівки; на південь – поблизу Звірового та Новоукраїнки; та на південний захід – поблизу Удачного.
Нічна атака РФ: ЗСУ знешкодила 45 БпЛА, але є влучання 26 дронів у 14 локаціях
Українські військові знешкодили 45 з 71 дронів, якими Росія вночі атакувала Україну, повідомляє пресслужба Повітряних сил ЗСУ.
За попередніми даними, станом на 09:00 протиповітряна оборона збила 27 БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) на півночі, сході та в центрі країни, 18 БпЛА – локаційно втрачені/подавлені РЕБ.
У Повітряних силах ЗСУ інформують, що у ніч на 23 липня (із 20:00 22 липня) противник атакував 71 ударним БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Курськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ – РФ, Чауда – ТОТ Криму.
За даними ЗСУ, російські дрони атакували Дніпропетровщину, Сумщину, Харківщину та Черкащину, зафіксовано влучання 26 БпЛА у 14 локаціях, падіння збитих (уламки) на 5 локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Держдеп США продовжує заохочувати прямі переговори між Росією та Україною – речниця
Державний департамент США продовжує заохочувати прямі переговори між Росією та Україною, заявила речниця Теммі Брюс.
«Ми знаємо про запланований третій раунд переговорів, який обговорюється між двома сторонами. Ми продовжуємо заохочувати прямі переговори між Росією та Україною з метою досягнення всеохоплюючого припинення вогню та остаточного мирного врегулювання шляхом переговорів», – заявила Брюс.
Вона також додала, що президент США підтримує будь-який механізм, який веде до справедливого, міцного та тривалого миру.
Україна офіційно запропонувала третій раунд переговорів з Росією. Згодом президент України Володимир Зеленський повідомив, що секретар РНБО Рустем Умєров, який залишився очільником переговорної групи з російською стороною, доповів, що нова зустріч планується на середу, 23 липня.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що російські офіційні особи продовжують імітувати зацікавленість у добросовісних переговорах, а рішення Москви направити ту саму переговорну групу середнього рівня на майбутній третій раунд переговорів свідчить про те, що незацікавленість Росії в мирних переговорах залишається незмінною.
Востаннє Росія та Україна зустрічалися у Стамбулі 2 червня і лише уклали угоди про обмін військовополоненими через відмову Росії надати українським переговірникам меморандум зі своїми умовами мирного врегулювання напередодні переговорів.
Кремль відтоді неодноразово заявляв про нібито зацікавленість у третьому раунді переговорів, при цьому російські офіційні особи у червні та липні 2025 року повторювали давні вимоги Росії, які рівносильні капітуляції України.
Президент Росії Володимир Путін на початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року називав цілями Москви «денацифікацію» і «демілітаризацію» України. Тепер Путін і його підлеглі заявляють про необхідність усунення так званих «першопричин» війни. Серед них він називає розширення Північноатлантичного альянсу на схід і прагнення України в майбутньому приєднатися до НАТО.
Прокудін: у Херсоні через удар РФ загинула жінка
Через російський удар по Херсону загинула жінка, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Росіяни вбили жінку у Дніпровському районі Херсона. Через черговий ворожий обстріл смертельні поранення дістала 66-річна херсонка», – написав він у телеграмі.
За його даними, на Херсонщині минулої доби через російську агресію загинула людина, ще 9 – зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Нічна атака РФ: у Кривому Розі є влучання, пошкоджене промислове підприємство – Лисак
Російські дрони вночі атакували Дніпропетровщину, у Кривому Розі є влучання, пошкоджене промислове підприємство, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Сталися й влучання. У Кривому Розі частково зруйнований приватний будинок, ще 4 – пошкоджені. Зайнялися будівля, що не експлуатувалася, приватне підприємство і сонячні панелі – вогонь загасили. Понівечене й промислове підприємство», – написав він у телеграмі.
За його словами, у Синельниківському районі пошкоджене фермерське господарство – потрощена сільськогосподарська техніка. Він додав, що через удар РФ також виникла пожежа, пошкоджені магазин, амбулаторія, спортзал, школа, заклад культури і адмінбудівля.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Кравченко прокоментував підозри про втрату незалежності НАБУ та САП
Генеральний прокурор Руслан Кравченко прокоментував підозри про втрату незалежності НАБУ та САП після схвалення парламентом закону №12414.
«Є підозра, що втратить НАБУ і САП незалежність? Вони мені не підпорядковуються. НАБУ точно не підпорядковується. САП у зв'язку зі змінами, ми одна система. САП, відповідно до Закону України «Про прокуратуру», як був, так і залишається в статусі департаменту. І ми будемо однією сім’єю. Вони будуть працювати по своїм кримінальним провадженням, ми по своїм», – заявив генпрокурор.
Відповідно до законодавчих змін, генпрокурор може забирати будь-яку справу в НАБУ і передавати іншому правоохоронному органу. Кравченко у цьому контексті згадав про справу щодо віцепрем’єра, міністра національної єдності Олексія Чернишова, якого НАБУ підозрює у зловживанні службовим становищем й одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе і третіх осіб.
«Деякі журналісти повідомляли, що нового генпрокурора призначили для того, щоб він забрав Чернишова справу. А я вам обіцяю в очі, що і після цих змін Чернишова я не заберу. Як розслідування було (у НАБУ), так і буде», – сказав він.
Кравченко, відповідаючи на запитання про те, наскільки доцільно давати генпрокурору право підписувати підозри топпосадовцями, справи яких розслідує САП, заявив про «правову структуру правової держави».
«Президент вирішив подати мою кандидатуру, Рада проголосувала і Рада обиралась народом. Якщо ви не підтримуєте того чи іншого депутата у Раді, у нас народ обирає. Це правова структура правової держави», – сказав генпрокурор.
Верховна Рада 22 липня підтримала законопроєкт № 12414, що, як повідомлялось, обмежує незалежність НАБУ та САП. «За» проголосували 263 народні депутати. Після цього голова НАБУ Семен Кривонос закликав президента України ветувати законопроєкт, оскільки «фактично знищується» незалежність двох інституцій.
Невдоволення рішенням парламенту вивело на акції протесту сотні людей у Києві, Львові, Дніпрі та Одесі.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон №12414 і заявив, що НАБУ і САП будуть працювати, але їх треба «очистити від російських впливів».
Це відбувалося після 70 обшуків, які 21 липня проводили працівники СБУ, Державного бюро розслідувань та Офісу генпрокурора щодо співробітників бюро. СБУ, серед іншого, повідомила про затримання співробітника НАБУ, який, як стверджують у відомстві, шпигував для російської спецслужби. Йому вручили підозру. У НАБУ натомість заявили, що інформація від керівництва СБУ щодо можливих ризиків, повʼязаних із одним із працівників бюро, надійшла ще в серпні 2023 року, але згодом у СБУ повідомили, що немає доказів щодо цього співробітника бюро.
НАБУ, яке створено у 2015 році, є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень.
Бюро підслідні, зокрема, президент України, повноваження якого припинено, радники та помічники президента, народні депутати, члени Кабміну, судді, держслужбовці «А».
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ у війні проти України
Росія від початку повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 045 220 своїх військових, зокрема 970 – за останню добу, такі дані станом на ранок 23 липня наводить Генштаб ЗСУ.
Українське командування також оприлюднило свої дані про втрати Москвою військової техніки:
- танки – 11 041 (+3 одиниця за минулу добу)
- бойові броньовані машини – 23 037 (+2)
- артилерійські системи – 30 722(+42)
- РСЗВ – 1446 (+1)
- засоби ППО – 1199
- літаки – 421
- гелікоптери – 340
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 47552 (+115)
- крилаті ракети – 3533
- кораблі/катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка та автоцистерни – 56041(+88)
- спеціальна техніка – 3935
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський днями заявив, що від початку 2025 року Росія втрачає на фронті у середньому 1 251 військовослужбовця щодоби.
На початку липня російське видання Meduza повідомило, що Федеральна служба державної статистики Росії (Росстат) припинила звітувати про кількість смертей у Росії. Американський Інститут дослідження війни, аналізуючи цю новину, припустив, що цей крок є частиною зусиль Кремля із приховання втрат Росії від війни в Україні.
Раніше ISW оцінював, що Росстат приховує дані про населення, намагаючись приховати демографічні проблеми Росії, а виключення демографічних даних у звітах Росстату, ймовірно, також має на меті приховати високі показники втрат особового складу російських військових.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Британська розвідка з посиланням на підрахунки Генштабу ЗСУ припустила, що Росія цього року, ймовірно, втратила приблизно 236 тисяч убитими і пораненими у війні проти України. Розвідка зауважує, середньодобовий показник у червні був найнижчим з квітня 2024 року.
На тлі ситуації з НАБУ і САП Буданов нагадав, що «ворог у нас один»
На тлі протестів та ситуації щодо НАБУ та САП керівник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони Кирило Буданов нагадав, що нація програє, якщо її розривають внутрішні суперечності, а ворог у нас один.
«Українська історія навчила нас – нація програє, якщо її розривають внутрішні суперечності. В нас одна спільна біда, один ворог. Тож вирішувати внутрішні суперечності варто шляхом відкритого діалогу для досягнення єдиної спільної мети – відстояти нашу країну. Впевнений, що Україну врятують сильні військо та інституції», – йдеться у його заяві, оприлюдненій в телеграмі.
Буданов додав, що слід «проявити мудрість і відповідальність».
Верховна Рада 22 липня підтримала законопроєкт № 12414, що, як повідомлялось, обмежує незалежність НАБУ та САП. «За» проголосували 263 народні депутати. Після цього голова НАБУ Семен Кривонос закликав президента України ветувати законопроєкт, оскільки «фактично знищується» незалежність двох інституцій.
Невдоволення рішенням парламенту вивело на акції протесту сотні людей у Києві, Львові, Дніпрі та Одесі.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон №12414 і заявив, що НАБУ і САП будуть працювати,але їх треба «очистити від російських впливів».
Це відбувалося після 70 обшуків, які 21 липня проводили працівники СБУ, Державного бюро розслідувань та Офісу генпрокурора щодо співробітників бюро. СБУ, серед іншого, повідомила про затримання співробітника НАБУ, який, як стверджують у відомстві, шпигував для російської спецслужби. Йому вручили підозру. У НАБУ натомість заявили, що інформація від керівництва СБУ щодо можливих ризиків, повʼязаних із одним із працівників бюро, надійшла ще в серпні 2023 року, але згодом у СБУ повідомили, що немає доказів щодо цього співробітника бюро.
НАБУ, яке створено у 2015 році, є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень.
Бюро підслідні, зокрема, президент України, повноваження якого припинено, радники та помічники президента, народні депутати, члени Кабміну, судді, держслужбовці «А».
Війська РФ вночі вдарили по критичній інфраструктурі Сумщини, знеструмлена частина споживачів – ОВА
Російські війська вночі завдали ударів по критичній інфраструктурі Сумщини, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
За його словами, через атаку знеструмлено частину споживачів Сумського району, на резервне живлення перейшли медичні заклади та інші важливі об’єкти.
Роботи з відновлення тривають, проте повернення електропостачання може зайняти певний час, додав він.
За даними місцевої влади, ввечері 22 липня російські безпілотники атакували Сумську громаду, пошкоджені обʼєкти цивільної інфраструктури, постраждали двоє людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Новітній український дрон «Булава»: чи може middle strike переломити хід війни – та що для цього потрібно
Навесні експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк припускав, що армію Росії можна зупинити, масштабувавши застосування дронів середньої дальності – «середнього ураження» або middle strike – на полі бою. Для цього Україні треба було розробити і пустити у серійне виробництво дрони – аналоги російського «Ланцета», який уже майже три роки виконує подібні завдання проти Сил оборони.
«Ми би могли винищити систему протиповітряної оборони [Росії], систему радіоелектронної боротьби, зруйнувати логістику, порушити управління, порушити зв'язок, завдати купу проблем армійській авіації на передових майданчиках, завдати ударів по аеродромах базування в оперативній глибині», – казав він, прогнозуючи, що все це різко зменшить навантаження на українського піхотинця на полі бою.
І от у червні віцепрем'єр Михайло Федоров оголосив про появу на фронті аналога «Ланцета» – ударно-розвідувального комплекса Bulava від української компанії DeViro. За його словами, новий дрон переважає «Ланцет» за ключовими показниками та має низку унікальних засекречених характеристик.
Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії з'ясував:
- чому Україна так довго розробляла аналог «Ланцета»?
- у чому його унікальність?
- та що потрібно, щоби Middle Strike дійсно став «геймченджером» на полях українсько-російської війни?
Зеленський каже, що НАБУ і САП будуть працювати, але їх треба «очистити від російських впливів»
Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура будуть працювати, але їх треба «очистити від російських впливів», заявив у нічному відеозверненні президент Володимир Зеленський.
Він повідомив, що обговорив «різні виклики» із керівником НАБУ Семеном Кривоносом, прокурором САП Олександром Клименком, генпрокурором Русланом Кравченком, головою Служби безпеки України Василем Малюком.
«Антикорупційна інфраструктура працюватиме, тільки без російських впливів – від цього треба все очистити. І справедливості має стати більше. Звісно, що НАБУ та САП будуть працювати. І важливо, що генпрокурор налаштований на те, щоб в Україні реально забезпечувалась невідворотність покарання для тих, хто йде проти закону. Це те, що справді потрібно для України», – сказав президент у зверненні.
Зеленський також заявив, що справи, які лежали, мають розслідуватись.
«Роками посадовці, які втекли з України, чомусь спокійно живуть за кордоном – у дуже приємних країнах і без юридичних наслідків. Це не нормально. Немає жодного раціонального пояснення, чому кримінальні провадження на мільярди «висять» роками. І немає жодного пояснення, чому росіяни досі можуть отримувати інформацію, яка їм необхідна. Важливо, щоб без росіян. Важливо, щоб була невідворотність покарання і щоб суспільство це дійсно бачило», – додав він.
Водночас президент жодним чином не відреагував на протести, на яких сотні людей протестували у Києві, Дніпрі, Львові протестували проти схвалення закону, який обмежує незалежність НАБУ та САП.
Верховна Рада 22 липня підтримала законопроєкт № 12414, що, як повідомлялось, обмежує незалежність НАБУ та САП. «За» проголосували 263 народні депутати. Після цього голова НАБУ Семен Кривонос закликав президента України ветувати законопроєкт, оскільки «фактично знищується» незалежність двох інституцій.
Невдоволення рішенням парламенту вивело на акції протесту сотні людей у Києві, Львові, Дніпрі та Одесі.
Це відбувалося після 70 обшуків, які 21 липня проводили працівники СБУ, Державного бюро розслідувань та Офісу генпрокурора щодо співробітників бюро. СБУ, серед іншого, повідомила про затримання співробітника НАБУ, який, як стверджують у відомстві, шпигував для російської спецслужби. Йому вручили підозру. У НАБУ натомість заявили, що інформація від керівництва СБУ щодо можливих ризиків, повʼязаних із одним із працівників бюро, надійшла ще в серпні 2023 року, але згодом у СБУ повідомили, що немає доказів щодо цього співробітника бюро.
НАБУ, яке створено у 2015 році, є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень.
Бюро підслідні, зокрема, президент України, повноваження якого припинено, радники та помічники президента, народні депутати, члени Кабміну, судді, держслужбовці «А».
Сили РФ майже половину всіх штурмів здійснили на Покровському напрямку – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 22 липня на фронті відбулося 131 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав одного ракетного та 51 авіаційний удар, застосував одну ракету та скинув 66 КАБ. Крім того, застосував 1218 дронів-камікадзе, здійснив 4094 обстріли населених пунктів та позицій наших військ», – ідеться у вечірньому зведенні.
Як і впродовж багатьох попередніх місяців, зусилля сил РФ зосереджені на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку ворог здійснив 61 атаку. Окупанти намагались йти вперед поблизу населених пунктів Полтавка, Новоторецьке, Новоекономічне, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Новоукраїнка, Звірове, Удачне, Зелений Кут, Дачне та Олексіївка. Вісім бойових зіткнень досі тривають», – ідеться в повідомленні станом на 22:00.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському та Придніпровському напрямках.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії у травні повідомляв, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.
Як пише американський Інститут вивчення війни (ISW), геолокаційні відеозаписи, опубліковані 21 липня, свідчать про те, що російські війська нещодавно просунулися у східному Звіровому та захопили решту Піщаного (обидва на південь від Покровська).
У звіті ISW зазначається, що 20 та 21 липня російські війська атакували поблизу самого Покровська; на північний схід від міста поблизу Маяка, Володимирівки, Новоторецького та Новоекономічного; на схід – поблизу Мирнограда; на південний схід – поблизу Лисівки; на південь – поблизу Звірового та Новоукраїнки; та на південний захід – поблизу Удачного.
Верховна Рада ухвалила закон, який обмежує незалежність НАБУ і САП. Це вивело на вулиці сотні людей
Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). 263 голоси «за» дали більшість парламентських фракцій та груп, зокрема, «Слуга народу», «Батьківщина» та групи-уламки колишньої ОПЗЖ, а також троє депутатів від ЄС і ще один з «Голосу». Голосуванню передували спроби заблокувати трибуну, відсторонити спікера та вилучити законопроєкт із порядку денного, – втім, усі вони були безуспішними.
«Голосами 263 депутатів була знищена антикорупційна інфраструктура», – заявили очільники НАБУ і САП на брифінгу, де розкритикували ухвалення законопроєкту. Також вони закликали президента ветувати його. Однак, на сторінці законопроєкту на сайті Верховної Ради статус документа ввечері оновився на «повернуто з підписом від президента України».
Голосування відбулось наступного дня після масштабних обшуків у будівлях НАБУ та САП: 70 обшуків провели працівники СБУ, Державного бюро розслідувань та Офісу генпрокурора.
Критикою і обуренням вибухнули соцмережі. Журналісти, зокрема, почали порівнювати цей закон із рішеннями часів президента-втікача Віктора Януковича. Депутати, які не підтримали документ, кажуть про загрозу євроінтергації, умовою яких були незалежні антикорупційні органи.
Невдоволення рішенням парламенту вивело на акції протесту сотні людей у Києві, Львові, Дніпрі та Одесі.
Президент Володимир Зеленський наразі не коментував протести.
Детальніше – у матеріалі Радіо Свобода.
Зеленський підписав закон №12414, який ставить під контроль влади НАБУ та САП
Президент України Володимир Зеленський підписав закон №12414 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану». Про це свідчить картка закону на сайті Верховної Ради.
Нині вона містить статус «Повернуто з підписом від президента України».
Верховна Рада 22 липня підтримала законопроєкт № 12414, що, як повідомлялось, обмежує незалежність НАБУ та САП. «За» проголосували 263 народні депутати.
Після цього голова НАБУ Семен Кривонос закликав президента України ветувати законопроєкт.
Раніше голова Комітету з питань антикорупційної політики ВРУ Анастасія Радіна від фракції «Слуга народу» заявила, що законопроєкт 12414 робить САП «декоративною інституцією і передбачає повне узалежнення діяльності НАБУ і САП від волі генпрокурора».
Це відбувається після 70 обшуків, які 21 липня проводили працівники СБУ, Державного бюро розслідувань та Офісу генпрокурора щодо співробітників бюро.
Під час завдання впав Mirage-2000, пілот катапультувався – Повітряні сили ЗСУ
Увечері 22 липня зазнав аварії український літак-винищувач Mirage-2000, пілоту вдалося катапультуватися, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Під час виконання польотного завдання на винищувачі Mirage-2000, сталася відмова авіаційної техніки, про що пілот доповів керівнику польотів. Далі діяв грамотно, як належить у кризових ситуаціях, і успішно катапультувався. Пошуково-рятувальна команда знайшла льотчика, стан стабільний. На землі – без постраждалих», – ідеться в повідомленні.
Для встановлення причин авіаційної події в Повітряних силах призначили спеціальну комісію.
Україна отримала від Франції партію літаків-винищувачів Mirage-2000 на початку 2025 року. Уже в березні в Повітряних силах Збройних сил України продемонстрували кадри, як винищувачі Mirage-2000 збивали російські ракети під час повітряної атаки.
У ДТП на Донеччині загинув командир бригади «Лють»
У дорожньо-транспортній пригоді в Донецькій області загинув командир Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють» Максим Казбан, повідомив увечері 22 липня очільник Нацполіції Іван Вигівський, назвавши це «непоправною втратою в нашій поліцейській родині».
«Людина честі та слова. Мужності та сили духу. Той, за ким йшли сотні у найтяжчі часи… Справжній воїн та патріот своєї країни. Невимовний біль та смуток… Співчуття рідним, близьким Максима та усім поліцейським, кому пощастило його знати. Спочивай з миром, Максиме. Честь. Назавжди в строю…» – написав Іван Вигівський у фейсбуці.
Штурмова бригада «Лють» є бойовим підрозділом Сил оборони України, сформованим зі співробітників правоохоронних органів. Вона брала участь у багатьох боях повномасштабної російсько-української війни, зокрема в літньому наступі 2023 року, звільнивши частину території Донеччини.
Сметанін виконуватиме обов’язки генерального директора «Укроборонпрому»
Наглядова рада «Укроборонпрому» призначила Германа Сметаніна виконувачем обов’язків генерального директора концерну, йдеться в повідомленні пресслужба 22 липня.
Призначення пов’язане з переходом генерального директора «Укроборонпрому» Олега Гуляка, який очолював компанію з жовтня 2024 року, на «іншу посаду у сфері державної оборонної галузі».
«Це рішення ухвалене на основі професійної оцінки Германа Сметаніна як фахівця з глибоким досвідом в оборонній промисловості, управлінськими компетенціями та стратегічним баченням розвитку галузі», – повідомляє концерн.
Пресслужба додає, що наглядова рада оголосила конкурс на посаду генерального директора. Сметанін, як і всі кандидати з відповідними компетенціями, «матиме право взяти участь у конкурсі на загальних умовах».
«Добір кандидатів та їхню попередню оцінку здійснить українське представництво міжнародної компанії Odgers Berndtson, яка спеціалізується на рекрутингу керівників вищої ланки. Odgers Berndtson починає пошук кандидатів з 28 липня 2025 року», – йдеться в заяві.
Сметанін донедавна очолював Міністерство стратегічної промисловості, яке увійшло в структуру Міністерства оборони після змін в уряді. При цьому президент Володимир Зеленський висловив очікування, що він очолить «Укроборонпром».